Пам’ятка пасічнику про алгоритм дій, якщо відбулось отруєння бджіл

Красноградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області звертає увагу, що наближається сезон інтенсивного застосування пестицидів на посівах сільськогосподарських культур. У цей час важлива максимально ефективна комунікація та взаєморозуміння між агровиробниками, пасічниками та місцевою владою щоб і захистити бджіл, і забезпечити виробництво усіх видів сільськогосподарської продукції.

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Тому, що вже через 3-4 дні слідів пестицидів в відібраному матеріалі можна не знайти. Терміново звернутись до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл  оцінює розміри збитків.

До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників Держпродспоживслужби (спеціалістів напрямків фітосанітарії та ветеринарної медицини), екологічної інспекції, товариства бджолярів. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків в суді. В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи  його представник.
Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт. Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати у сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).

Слід констатувати, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за три дні. Однією з важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.  Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби. Комісійно відбирають проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту отруєння. Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100-200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі. Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписаний ветеринарним спеціалістом,  який відбирав і запаковував проби.  В листі зазначають назву господарства  (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки,  кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження). При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал. У супровідному листі бажано зазначити на який пестицид слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини. Держпродспоживслужба рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною та актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30, тел.: 044-243-37-54 та 044-243-37-55); Української  лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України (м. Київ, тел.: 044-526-45-02 та 044-527-89-43);  Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені  академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 6, тел.: 044-526-97-00 та 044-526-96-45). Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину. Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді.

Реєстрація паспортів пасік проводиться безкоштовно. Красноградське районне управління  Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській  області проводить реєстрацію паспортів пасік та вносить дані до Реєстру ветеринарно-санітарних паспортів пасік, який розміщено на сайті Держпродспоживслужби в розділі Діяльність.

Згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 № 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за № 280/35902 (далі – Наказ), у разі зміни відомостей власник пасіки або уповноважена ним особа надає паспорт пасіки відповідному територіальному органу для оновлення відомостей у Реєстрі паспортів пасік до 15 травня поточного року:

1) інформація власника пасіки - найменування та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи або фізичної особи - підприємця;

2) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи - власника пасіки;

3) контактна інформація власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);

5) кількість бджолиних сімей;

6) статус пасіки (зареєстрована/ліквідована).

Тільки активна співпраця дасть можливість гарантувати отримання стабільної безпечної продукції бджільництва та рослинництва. Водночас, сумлінне виконання вимог чинного законодавства забезпечить в тому числі й екологічну безпеку довкілля.