Про дезінформацію

  • 33

Поява технологій у масовій комунікації створює нові виклики для України та світу в цілому. Найскладніша і незбагненна річ сучасності – це дезінформація. Сучасне інформаційне поле знаходиться під загрозою через шахрайські дії. Запобігти загрозі досить складно, оскільки технології доставки та спотворення інформації постійно змінюються.

Відповідно до Кембриджського словника, дезінформація – це «неправдива інформація, яка поширюється з наміром ввести людей в оману». Представники ООН, ОБСЄ та інших організацій підкреслили у Спільній декларації, що дезінформація насамперед спрямована на те, щоб спотворити чи надати свідомо неправдиву, провокаційну інформацію, поширити її як правдиву з метою введення в оману громадськості, політичних опонентів, конкурентів. У доповіді від 13 квітня 2021 року Спеціальний доповідач ООН із заохочення та захисту свободи думок і їх вільного вираження резюмував, що дезінформація – це «неправдива інформація, навмисно поширена з метою завдати серйозної соціальної шкоди». Дезінформація спрямована на надання економічної вигоди розповсюджувачу, як зазначено в Кодексі практики ЄС щодо протидії дезінформації.

Тож ключовою ознакою дезінформації, яка відрізняє це явище від звичайної недостовірної інформації, є умисел на її створення.

Тобто дезінформація – це неправдива, оманлива, маніпулятивна інформація, створена навмисне заради економічних, політичних або інших вигод.

В Україні немає законодавчого визначення дезінформації. Незважаючи на те, що Закон України «Про інформацію» визначає достовірність і цілісність інформації як один із принципів інформаційних відносин, про цей обов’язок також йдеться в Законах України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)» та «Про телебачення і радіомовлення».

Закон України «Про інформацію» передбачає відповідальність за зловживання правом на інформацію: коли інформація може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Вперше в Україні інформаційна безпека є одним із пріоритетних напрямків застосування штучного інтелекту. Передбачається, що штучний інтелект допоможе ідентифікувати потенційно небезпечну інформацію та проаналізувати відомості про авторство та джерела походження.

Також рішенням Ради національної безпеки і оборони України, яке набуло чинності Указом Президента України, у 2021 р. був створений Центр з протидії дезінформації (GPA) в якості робочого органу РНБО.

Центр GPA забезпечує здійснення заходів щодо протидії поточним і прогнозованим загрозам національній безпеці та національним інтересам України в інформаційній сфері, займається забезпеченням інформаційної безпеки України, виявляє та протидіє дезінформації, сприяє ефективній протидії пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, запобігає спробам маніпулювання громадською думкою.

У своїй діяльності висвітлює тенденції з інформування стану військової справи, оборонно-промислового комплексу, боротьби зі злочинністю та корупцією, зовнішньої та внутрішньої політики, економіки, об’єктів критичної інфраструктури, екології, охорони здоров’я, соціальної сфери, формування суспільної свідомості, науково-технологічного напряму тощо. Основна увага зосереджена на протидії поширенню неправдивої інформації та боротьбі з інформаційним тероризмом.

Фото без опису